jedność w różnorodności

sztuka gdańska we Lwowie

WERNISAŻ 29.07.2016 / 17.00

LWOWSKI PAŁAC SZTUKI

Єдність у різноманітті

ҐДАНСЬКЕ МИСТЕЦТВО У ЛЬВОВІ

29 lipca - 25 sierpnia 2016

29 липня - 25 серпня 2016

Teresa Miszkin / Тереcа Мішкін

Teresa Miszkin

Urodziła się w 1947 roku w Gdańsku. W 1973 roku w gdańskiej PWSSP uzyskała w dyplom w Pracowni Malarstwa prof. Władysława Jackiewicza. Obecnie prowadzi II Pracownię Malarstwa na Wydziale Malarstwa ASP w Gdańsku. Uczestniczyła w kilkudziesięciu wystawach zbiorowych w kraju i zagranicą oraz miała wiele wystaw indywidualnych. Jej malarstwo było wielokrotnie wyróżniane i nagradzane. Była też stypendystką m.in. Fundacji Pollock-Krasner (1998,USA), Adolph and Esther Gottlieb Foundation (2004,USA).

Teresa Miszkin: Maluję, mnożę ślady, znaczę tropy. Maluję – tworzę według swojej miary tę swoistą matrycę, którą przykładam do świata, i przy pomocy której chcę mówić o tym świecie, o swoich ideach, lękach i obsesjach – o sobie samej. Uważam, że twórczości nie kończy zwycięski i złudny okrzyk zaślepionego artysty „powiedziałem już wszystko”, kończy ją śmierć, która zamyka doświadczanie świata. Pamiętając o tych camusowskich słowach jestem gotowa dalej odbywać swoją podróż w czasie, poszukując najbardziej adekwatnych środków do zwizualizowania tego co ukryte, a co pragnie się ujawnić. Powtórzę za Paulem Celanem – jestem tam, gdzie moje oko…

Вона народилася в 1947 році в Гданську. У 1973 році в Академії мистецтв в Гданську і отримала ступінь в області живопису на факультеті проф. Владислава Яцкевича. В даний час вона викладає II Студія живопису на кафедрі живопису образотворчих мистецтв у Гданську. Вона брала участь в численних групових виставках в країні та за кордоном і мала безліч персональних виставок. Її живопис неодноразово був відмічений і винагороджений. Вона була також стипендіатом фонду Поллока-Краснера / (1998, США), фонду Адольфа і Естер Готліб (2004, США).

Тереза Мішкін: Малюю, примножую досвід, досліджую нові стежини . Пишу - створюю до певної міри своєрідну матрицю, приклад такого світу і з яким хочу поговорити про цей світ, про свої ідеї, страхи і нав'язливі ідеї - про себе. Я вважаю, що творчість не закінчується звитяжним та ілюзорним окриком осліпленого художника, "Я сказав все," це призведе до занепаду його творчості, і закриє досвід світу. Пам'ятаючи ці заповітні слова я готова і надалі продовжувати свою подорож у часі, відшукуючи найбільш прийнятні засоби, щоб візуалізувати те, що приховано і що прагне до відкриття. Цитуючи Паула Целана - Я там, де моє око ...